КОРОТКА АНОТАЦІЯ до народного проекту Конституції України

Уже стало аксіомою, що кожна соціальна революція завершується новою Конституцією, яка узаконює перемогу народу і затверджує новий суспільний устрій в державі.

Через п’ять років після отримання Україною державної самостійності, чинна Конституція України 1996 року, створена на замовлення угрупування з колишньої радянської компартійної номенклатури та організованого криміналу і не затверджена суспільством − стала платформою для  утворення  олігархічно-партійної системи  і  обслуговування інтересів свого замовника.

Єдиними законослухняними виконавцями і жертвами чинного Основного Закону   є 90 відсотків  громадян України, а не творці і замовники цього закону.

Низька якість формулювань Основного Закону, повна відсутність механізмів притягнення до відповідальності і заміни тих, хто узурпував в українського народу всю владу і за 25 років пограбував біля 80 відсотків його національних багатств  підтверджують, що чинна Конституція створена злочинною системою для її обслуговування.

Пропонований для українського суспільства проект нової редакції Конституції Народовладдя − створений спільними зусиллями авторів і колективів з різних частин України,  як Суспільний договір громадян України між собою про правові основи соціальної організації їх життя  – повинен бути затверджений усім суспільством на Всеукраїнському референдумі.

Пропонований проект нової редакції Конституції Народовладдя тому і відноситься до «жорстких», так як приймається референдумом і внесення змін до Конституції також вимагає референдуму.

Чи нормально це?   Народ дасть свою  відповідь під час обговорення проекту і в період референдуму, а наші пояснення в наступному:

– за 20 років після прийняття чинної Конституції Верховною Радою внесено більше 300тисяч змін та поправок, значна частина яких не відповідають Основному закону;

– розроблені Верховною радою, Кабінетом міністрів та іншими гілками влади тисячі постанов та указів   у значній мірі також не відповідають Основному закону;

– конституційним судом здійснено багато протиправних тлумачень Основного закону.

Пропонований проект нової редакції Конституції народовладдя формувався:

– як реакція на попрання прав народу;

– як реакція на свавільне пограбування Системою народних багатств; – як мета побудови мирним шляхом суспільства свободи, рівних можливостей і злагоди в України

За чинною Конституцією( ст. 5) на вершині  владної піраміди  стоїть народ, як джерело і носій влади. Фактично від  імені народу владу над ним  здійснюють виконавча законодавча та судова  системи на всіх рівнях. То хто підпорядкований цій системі,  кому нав’язує свої цілі система ? Звичайно народу. Але ж він  стоїть на конституційній вершині владної піраміди згідно чинної Конституції!  Виходить нісенітниця. Оця «нісенітниця» і вилилась в олігархічно-партійну владу відносно народу – справжньої найвищої влади і «джерела влади» («слуги» владарюють над «господарем»).

В проекті нової Редакції усунуто спотворення правового смислу підміною понять «влада» і «владні повноваження».

В проекті нової редакції народ, − власник всіх багатств і найвища влада, наділяє свої служби (місцеві і вищі) управлінськими повноваженнями щодо своїх багатств (зберігати і примножувати), а також владними повноваженнями по відношенню до порушників чинного права і основного Закону.

А це і є децентралізація влади і верховенство права.

Чинна Конституція 1996 року в багатьох статтях посилається на Державу, яка гарантує, сприяє, направляє і допомагає, повторюючись статтями Радянської Конституції, хоча остання всі ці повноваження відносила до керівної і направляючої сили – комуністичної партії.

Спеціально не даючи розʼяснення з цього питання, чинний Основний Закон, який створений( Системою і для Системи) давав суспільству зрозуміти, що  «Держава»- це влада.

В проекті нової редакції Конституції Народовладдя подано нові розділи під назвою «Держава», в яких дані визначення та територіальний устрій держави, засади державного будівництва та основні функції держави. Держава, як правове обʼєднання громадянського суспільства, створена останнім для забезпечення всіх функцій його життєдіяльності і захисту і тому вона має право, обовʼязок і спроможність сприяти, допомагати, захищати і гарантувати.

Чинна Конституція 1996 року майже відкрила істину, що основою і базою розвитку і структурування суспільства є територіальна громада, закривши останню радіаційним куполом різного рівня рад, а пізніше державних адміністрацій, як  замінників    «обкомів і райкомів» компартій України. Під цим куполом «від радіації» територіальні громади, не народившись, померли.

В проекті Нової Редакції Конституції Народовладдя базовими одиницями  системи місцевого самоврядування є територіальні громади усіх рівнів (села, селища, містечка, міста, районів міста), які є повноправними субʼєктами публічного права на своїй території, і згідно Конституції і свого Статуту володіють, управляють і розпоряджаються своєю власністю і здійснюють  делеговані повноваження відносно загальнонародної власності.

Територіальні громади створюють свої представницькі і виконавчі структури, які є субʼєктами правових відносин тільки своїх територіальних громад і тому фіксуються в реєстрах цих громад.

Територіальні громади створюють  районні, міські та обласні обʼєднання для  вирішення спільних завдань життєдіяльності районів, міст  та областей.

Передбачено трьохрівневий адміністративний поділ з наділенням кожного рівня автономними повноваженнями і автономною податковою базою. Кожен рівень змушений розвивати свою місцеву податкову базу і жити за своїм статутом.

Для десятків тисяч громадян України  які 26  років, представляли і представляють чинну олігархічно – партійну систему влади, Конституція – 96 року є  найкращою у світі.

Якщо це правда, то чому :

– весь народ є свідком постійної брудної боротьби між президентською, законодавчою і виконавчою гілками влади за повноваження і бюджетний пиріг з начинкою в десятки мільярдів доларів;

– тлумачення чинної Конституції на свою користь всіма гілками влади принесло немало   шкоди в процесі розбудови Держави;

– Україна, маючи « найкращу» Конституцію, посідає перші    місця у світовому рейтингу по корупції, злиденності та бідності, по важких хворобах, по демографічних втратах та інших показниках.

Проект нової Редакції Конституції Народовладдя передбачає:

– заміну системи влади у всіх її гілках на систему органів управління і державних служб;

– систему управління, де між законодавчою, виконавчою, судовою і контрольно-наглядовою службами, здійснено чітке розмежування повноважень без їх дублювання;

– народний  парламент є сугубо Законодавчою державною службою для прийняття законів держави;

– виконавча державна служба створена для виконання законів і програм розбудови національної держави, а також для управління всіма сферами життєдіяльності і життєзабезпечення суспільства;

– судова служба держави обирається і відповідає за свою діяльність тільки перед народом. 

Нова редакція Конституції Народовладдя передбачає сувору відповідальність виборчих комісій та організаторів і учасників виборів, в т.ч. кримінальну, за фальсифікацію,  як замах на узурпацію влади.

Конституція Народовладдя передбачає механізми відкликання будь-кого з представників виборних органів народовладдя, в тому числі і Президента, їх відповідальність перед народом, як адміністративну так і кримінальну і аж до позбавлення громадянських прав за зраду.

Двадцять шість років незалежної України показали нераціональний вибір народних депутатів наосліп, через узурповане і спотворене партіями та їх господарем  олігархатом  виборче законодавство, незалежно, чи то відкриті чи закриті списки оплачених кандидатів, а також по причині низької культури виборців.

Нова редакція Народної Конституції пропонує  систему виборів депутатів усіх рівнів в якій однаково рівне право висунення кандидатів у представницькі органи мають поряд з політичними партіями громадсько-політичні; громадсько-професійні та громадсько-творчі   об’єднання громад.

Нова редакція пропонує розділити державну законодавчу службу на дві частини, причому кожна з них матиме свої функції і повноваження.

1. Планування, підготовку і розроблення законів для суспільства здійснюватиме Громадська Законодавча Асамблея, яка має формуватися з фахівців різних державних і недержавних наукових закладів та вишів.

2. Замовлення законопроектів, їх обговорення і прийняття, як державних законів здійснює Парламент України.

В проекті нової редакції подані прості і логічно обґрунтовані, а головне демократичні механізми виборів усіх рівнів, місцеві та всеукраїнські референдуми, плебісцити, народні збори, та інші форми Народовладдя. І всі зібрання і форуми народу проводяться без дозволу так званої вчорашньої системи влади, а тільки згідно державних законів і місцевих статутів.

Нова редакція Конституції Народовладдя передбачає справжню незалежність ЦВК, одним із підтверджень якої є те, кожна область обирає по одному члену ЦВК і  делегує його в центр.

Нова редакція Конституції передбачає створення нового органу –Сенату, який являється верхньою палатою народного парламенту і одночасно найвищою контрольно – наглядовою державною службою.

Сенат згідно нової редакції Конституції обирається всенародно, але окремо в усіх областях України і Автономній Республіці Крим –  по чотири сенатори, та вісім  сенаторів від міста Києва.

Так, як нова редакція Конституції передбачає зміну суспільного устрою у державі з існуючого на новий, то в перехідний період цієї зміни Сенат одержує найвищі державні повноваження.

Сенат, як вища державна  контрольно-наглядова служба в перехідний період для дотримання стабільності у державному будівництві і продовжені реформ, для контролю за діяльністю чинної системи на завершальному етапі її діяльності і передачі державних функцій новим органам утворює свої тимчасові робочі  громадсько-державні органи, в тому числі всеукраїнський, обласні та районні комітети відродження України, які наділяє необхідними повноваженнями.

Всеукраїнський та регіональні комітети відродження передбачається сформувати із знакових постатей незалежного 25-ти річчя, із заслужених діячів науки, культури, освіти та економіки, із лідерів громадсько-політичних об’єднань та визначних громадських діячів.

Конституція народовладдя визначає гарантом  прав і свобод  громадян, недоторканості і територіальної цілісності  української держави  в кордонах, які існували   на день отримання незалежності 1991року – Державу, як об’єднання усіх громадян України з територією в державних кордонах, її збройними силами, економікою та фінансами, а також інституціями для забезпечення життєдіяльності суспільства.

 Гарантом дотримання Конституції є глава держави – Президент України.

Особлива увага у новій редакції Конституції  приділяється  формуванню антикорупційного імунітету.

І головне в новій редакції Конституції  – це захист прав і свобод людини, як головний священний обов’язок Держави.

Нова редакція Конституції Народовладдя передбачає відповідальність людини – громадянина, службової особи, місцевих та державних служб за неналежне виконання ними своїх обовʼязків по розбудові національної української Держави, за порушення Основного Закону України і за вчинені власні і службові правопорушення.

Робочий проект нової редакції Конституції Народовладдя буде представлений учасникам обласних і всеукраїнської громадських конференцій, а також іншим  зібранням громадян України для обговорення.

Співголова Всеукраїнського

координаційного центру об’єднаних

громадсько-політичних сил                  

Упорядник нової редакції Конституції                          проф. М. Бугаєць

Місто Київ, грудень 2017року.