29.01.2019, 18:30
Володимир Степаненко
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ДОГОВІР
(КД-95) ТА
КОНСТИТУЦІЯ 1996 РОКУ (КУ-96) −
ЦЕ ЗЛОЧИННА ЗМОВА ПО СТВОРЕННЮ ІНСТРУМЕНТІВ
ЗНИЩЕННЯ НАШОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ І ДЕРЖАВНОСТІ
КОНСТИТУЦІЯ 1996 РОКУ (КУ-96) −
ЦЕ ЗЛОЧИННА ЗМОВА ПО СТВОРЕННЮ ІНСТРУМЕНТІВ
ЗНИЩЕННЯ НАШОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ І ДЕРЖАВНОСТІ
За ділами їх пізнаєте їх (Матвія 7-16)
Статтею 13 КУ-96 здійснено усунення народу від його
власності підміною поняття «загальнонародна власність» (за Конституцією УРСР та за Законом «Про власність» 1991-97рр) − поняттям
«обʼєкти права власності народу»; а права
власника на розпорядження загальнонародною власністю ВР сама собі присвоїла (узурпувала).
На вимогу кулуарного «Конституційного договору»(КД)
від 8 червня 1995 року − здійснено скорочення в 8-10 разів представництва
народу в місцевих радах (ст55 КД – від7 до75 депутатів;) – чим створена
кулуарна обстановка для нелегітимно узаконеного грабежу на всіх
адміністративних рівнях; статтею 6 КД введена мажоритарно-пропорційна система
для виборів депутатів ВР, (що є гарантією обрання 50% слуг олігархії);
а пізніше також нелегітимно і безпідставно виключено обрання половини депутатів по мажоритарній системі (обираємо100% слуг олігархії).
Надалі ця система свавільно поширена на вибори громадських депутатів – і зараз, практично майже всі вони − служать олігархам.
а пізніше також нелегітимно і безпідставно виключено обрання половини депутатів по мажоритарній системі (обираємо100% слуг олігархії).
Надалі ця система свавільно поширена на вибори громадських депутатів – і зараз, практично майже всі вони − служать олігархам.
Більш конкретно:
В УРСР був визначений державний конституційний лад –
соціалізм.
В конституції України Кучми-Мороза 1996 року –
конституційний лад не визначений,− ст.15 КУ «Суспільне життя в Україні
грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної
багатоманітності» (на хаосі).
Активний творець конституції Л.Кучма, прочитавши свій
«опус» роз-гублено питав: «Скажіть, що ми будуємо? Скажіть, і я буду будувати!»
Тобто – Конституція-96 узаконила дуже зручний для
«дерибану» соціалістичної власності безлад – що ми зараз і пожинаємо.
За Законом України «Про власність» (1991-97рр) стаття
1: «Національне багатство України – власність
її народу:
1.…земля, її надра …та інші природні ресурси, …основні засоби виробництва у промисловості, …сільському господарстві, …будівлі та споруди, фінансові ресурси, наукові досягнення, створені завдяки зусиллям народу України, …національні, культурні та історичні цінності −
є власністю народу України.
2. Національне багатство України забезпечує право кожного громадянина на одержання частки з суспільних фондів споживання, на соціальний захист, зокрема, у разі непрацездатності та безробіття, а також на особисту участь в управлінні народним господарством.
1.…земля, її надра …та інші природні ресурси, …основні засоби виробництва у промисловості, …сільському господарстві, …будівлі та споруди, фінансові ресурси, наукові досягнення, створені завдяки зусиллям народу України, …національні, культурні та історичні цінності −
є власністю народу України.
2. Національне багатство України забезпечує право кожного громадянина на одержання частки з суспільних фондів споживання, на соціальний захист, зокрема, у разі непрацездатності та безробіття, а також на особисту участь в управлінні народним господарством.
Натомість КУ-96: «Стаття 13. Земля,
її надра, … є об’єктами права власності
Українського народу. Від імені(?) Українського
народу правá власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого
самоврядування в межах, визначених цією Конституцією».
Тобто обʼєкти, які є власністю народу за Конституцією УРСР і Законом
України «Про власність»1991-97рр − Конституцією Кучми-Мороза відділяються від
народу і підміняються безтілесними «обʼєктами права власності», а «правá власника» на
самі «обʼєкти», без довіреності власника (тобто без конституційного
референдуму),− Верховна Рада передала САМА СОБІ на грабунок без задекларованих
«меж» (ці мèжі в радянські часи визначалися, як
«збереження і примноження»).
Ст.92 Виключно законами
України визначаються:
І тут перелік 22 надважливих регуляторів для різних галузей суспільно-правових відносин, вибірково:
(читайте і над кожним пунктом задумайтесь)
1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод;
2) громадянство, правосуб’єктність громадян,
5) засади використання природних ресурсів,
6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, …виховання, освіти, культури і охорони здоров’я; екологічної безпеки;
7) правовий режим власності;
8) правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;
12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби,
14) судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури;
15) засади місцевого самоврядування;
20) організація і порядок проведення виборів і референдумів;
21) організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України
І тут перелік 22 надважливих регуляторів для різних галузей суспільно-правових відносин, вибірково:
(читайте і над кожним пунктом задумайтесь)
1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод;
2) громадянство, правосуб’єктність громадян,
5) засади використання природних ресурсів,
6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, …виховання, освіти, культури і охорони здоров’я; екологічної безпеки;
7) правовий режим власності;
8) правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;
12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби,
14) судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури;
15) засади місцевого самоврядування;
20) організація і порядок проведення виборів і референдумів;
21) організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України
Звертаю увагу! Ст.92 «Виключно законами України визначаються»,
а не «Виключно законами України впроваджуються вимоги Конституції»
Це означає, що практично всі надважливі питання державного будівництва і суспільних відносин олігархічна Верховна Рада виводить з-під конституційної юрисдикції, розпорошує в прийнятих простою більшістю законах.
а не «Виключно законами України впроваджуються вимоги Конституції»
Це означає, що практично всі надважливі питання державного будівництва і суспільних відносин олігархічна Верховна Рада виводить з-під конституційної юрисдикції, розпорошує в прийнятих простою більшістю законах.
От і маємо до кожних виборів новий кулуарний закон про
вибори, появу корупційних «земель держзапасу» (за рахунок земель сільських
територіальних громад – чим полишили їх джерела наповнення бюджету) та інші
узаконені корупційні схеми, прийняті поза нашою увагою.
До того ж, з перелічених питань ст.92 не містить
ніяких основних напрямних положень, а навпаки – надає законодавцю простір для
повної сваволі.
Саме стаття 13 та
стаття 92 КУ-96 разом з ст6 (абзац3) та ст55 Конституційного договору є
смертним вироком для держави – злочинною оборудкою злочинної влади по знищенню
нашої економіки і держави і її внутрішньої окупації олігархатом.
За законами УРСР творці
КД-95 та КУ-96 підпадають під розстріл.
КУ-96 – ЦЕ ТАКОЖ
КОНСТИТУЦІЯ НЕСУМІСНИХ КОМПРОМІСІВ.
Ст13 – земля це обʼєкт права власності українського
народу;
а ст14 – право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами…
а ст14 – право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами…
Ст13, останнє речення: Усі субʼєкти права власності
рівні перед законом. Ст41 – Право приватної власності є непорушним
(найрівнішим).
Тобто державну (народну – не дуже «рівну») власність можна рушить, і тоді вкрадене стає «непорушним».
Тобто державну (народну – не дуже «рівну») власність можна рушить, і тоді вкрадене стає «непорушним».
Ст.71 Вибори… відбуваються на основі загального,
рівного і прямого виборчого права… (слід памʼятати, що виборче право – це не
лише «право обирати», а і «право бути обраним»).
Але в законах про вибори і Верховної, і місцевих рад – введено посередника (олігархію в іпостасі її приватних партій) і їхні «списки», входження в які носіїв неолігархічних ідеологій – унеможливлено (вибори лише із представників олігархії стали і не вільними, і не рівноправними, і не прямими);
Але в законах про вибори і Верховної, і місцевих рад – введено посередника (олігархію в іпостасі її приватних партій) і їхні «списки», входження в які носіїв неолігархічних ідеологій – унеможливлено (вибори лише із представників олігархії стали і не вільними, і не рівноправними, і не прямими);
крім того, кандидатам запроваджена грошова застава для
купівлі права участі в виборах. Таким чином, порушується ще й стаття 24 в
частині обмежень прав із-за «політичних переконань» і «майнового стану».
Я вважав, що Конституція України 1996 року − це
виплодок неграмотності. Вибачте за допущене верхоглядство і недооцінку авторів.
Насправді – це
хитромудре плетиво витонченого диявольського розуму, плетиво невидимої
павутини, якою нас обплутали, знесилили отрутою зневіри в нашу спроможність
визволення і висмоктують життєву енергію.
З цеї павутини можливо вибратись, лише розірвавши її.
З цеї павутини можливо вибратись, лише розірвавши її.
Тому, в період
президентських виборів −
всі зусилля патріотів слід спрямувати на проведення мирної, демократичної революції через обрання Президента, який зобовʼяжеться видати Указ про прийняття проекту КОНСТИТУЦІЇ НАРОДОВЛАДДЯ за народною ініціативою.
всі зусилля патріотів слід спрямувати на проведення мирної, демократичної революції через обрання Президента, який зобовʼяжеться видати Указ про прийняття проекту КОНСТИТУЦІЇ НАРОДОВЛАДДЯ за народною ініціативою.
До діла!
Немає коментарів:
Дописати коментар