КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ (проект) – третя частина

29.12.2017, 23:16

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ – третя -3- частина
(проект) редакція 22.12.2017
перехід на першу частину -3- перехід на другу частину
З М І С Т
П Р Е А М Б У Л А
РОЗДІЛ 1 ДЕРЖАВА
Глава1 Визначення

Глава 2. Територіальний та адміністративний устрій держави
Глава 3. Загальні засади державного будівництва
Глава 4.Основи верховенства права.
Глава 5. Громадянство
РОЗДІЛ 2. ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
Глава 6. Гарантії прав людини і громадянина
Глава 7. Права і свободи людини
Глава 8. Права, свободи і громадянина і обовяʼзки громадянина
РОЗДІЛ 3. ГУМАНІТАРНА І СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
Глава 9. Мовна політика
Глава 10. Освіта і культура
Глава 11. Молодіжна політика, сімʼя
Глава 12. Охорона здоров’я
Глава 13. Природоохорона
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
Глава 14. Власність
Глава 15. Економічні відносини
Глава 16. Трудові відносини
РОЗДІЛ 5. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
Глава 17. Зовнішньополітична діяльність
Глава18. Національна та інформаційна безпека
РОЗДІЛ 6.ОБОРОНА
Глава 19. Принципи воєнної доктрини України
Глава 20. Збройні Сили України
РОЗДІЛ 7. НАРОДНЕ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ
Глава 21. Громадські обʼєднання
Глава 22. Загальні засади народного волевиявлення
Глава 23. Виборча система представницьких органів врядування.
Глава 24. Референдуми, плебісцити опитування
Глава 25. Порядок проведення виборів, референдумів, опитувань
РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ОРГАНІВ НАРОДОВЛАДДЯ
Глава 26. Влада народу
Глава 27. Самоврядування територіальної громади
Глава 28. Сенат (Вища державна наглядова рада)
Глава 29. Інститут державних секретарів
РОЗДІЛ 9. ВИЩІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Глава 30. Народний Парламент України
Глава 31. Повноваження Народного Парламенту України
Глава 32. Президент України
Глава 33. Повноваження Президента України
Глава 34. Кабінет Міністрів України
Глава 35. Повноваження Кабінету Міністрів України
РОЗДІЛ 10. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА
Глава 36. Бюджетна система
Глава 37. Банківська система
РОЗДІЛ 11. ВНУТРІШНЯ ПРАВООХОРОНА
Глава 38. Загальні засади
Глава 39. Прокуратура
Глава 40. Правосуддя
Глава 41. Департамент конституційного нагляду
РОЗДІЛ 12. ОСОБЛИВІ ПРОЦЕДУРНІ І УСТАНОВЧІ ПИТАННЯ
Глава 42. Внесення змін до Конституції України
Глава 43. Прикінцеві положення
Глава 44. Перехідні положення

РОЗДІЛ 9. ВИЩІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Глава 30. Вища законодавча служба–Народний Парламент України
Стаття К30.1. Єдиним органом законодавчого народовладдя в Україні є Вища законодавча служба – Народний Парламент України. [75]
Стаття К30.2. Конституційний склад Народного Парламенту України – чотириста п’ятдесят народних депутатів України. [76]
Стаття К30.3. Строк повноважень Народного Парламенту України становить чотири роки.
Стаття К30.4. Чергові вибори до Народного Парламенту України відбуваються в останню неділю останнього місяця четвертого року повноважень Народного Парламенту України. [77]
Стаття К30.5. Позачергові вибори до Народного Парламенту України призначаються Сенатом України і проводяться в період 100 (ста) днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Народного Парламенту України. [77]
Стаття К30.6. Народний Парламент України за поданням Мандатної комісії, яку він обирає, приймає рішення про визнання повноважень Народних депутатів України, а в разі порушення законодавства про вибори – про визнання виборів окремих Народних депутатів недійсними.
30.6.1. Народний Парламент України є повноважним за умови обрання не менш як двох третин від його конституційного складу. [82]
Стаття К30.7. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. [78]
30.7.1. Народні депутати України не можуть, бути на державній службі в виконавчих органах народовладдя, а також підпадають під обмеження професійної діяльності, обумовлені Статтею К26.10.
30.7.2. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, Народний депутат України у двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень Народного депутата України і компенсує витрати на проведення повторних виборів.
Стаття К30.8. Перед вступом на посаду Народні депутати України складають перед Народним Парламентом України таку присягу:
«Присягаю на вірність народові України. Зобов’язуюсь усіма своїми діями кріпити суверенітет і незалежність держави, відстоювати її інтереси, дбати про волю і добробут народу.
Присягаю додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати свою передвиборчу програму і зобов’язання перед жителями свого округу». [79]
30.8.1. Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Народного Парламенту України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом. [79]
30.8.2. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата [79] і компенсацію ним витрат на проведення повторних виборів.
30.8.3. Повноваження Народних депутатів України починаються з моменту складення присяги. [79]
Стаття К30.9. Статус Народного депутата визначається окремим законом.
30.9.1. Народний депутат постійно працює в своєму виборчому окрузі, підтримує зв’язки з виборцями у порядку, встановленому законом.
30.9.2. Народний депутат відповідно до закону розглядає звернення виборців, а також звернення від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, вживає заходів для законодавчої реалізації їх пропозицій і обгрунтованих вимог, інформує жителів свого округу про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації.
30.9.3. Народний депутат відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українським народом, як уповноважений ним представник у Народному Парламенті України.
30.9.4. Народний депутат може бути відкликаний виборцями відповідно вимог Статті К25.8.
Стаття К30.10. Народний депутат має право звернутися із запитом до Президента України, до Сенату, до органів Народного Парламенту України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. [86]
Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов’язані в термін до 30 днів надати відповідь Народному депутату України по суті його запиту.
Стаття К30.11. Народні депутати України можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані лише під час і на місті скоєння ними злочину негайно; в іншому випадку − з санкції Генерального прокурора, чи його заступника. [80]
Стаття К30.12. Народні депутати України за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах несуть відповідальність перед жителями свого округу і Українським народом, але не несуть юридичної відповідальності, якщо їх дії не суперечать законам держави і зобов’язанням перед жителями свого округу. [80]
Стаття К30.13. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Народного Парламенту України. [81]
Стаття К30.14. Повноваження Народного депутата України припиняються достроково в разі:
1)складення повноважень за його особистою заявою;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) відкликання його виборцями в установленому порядку, в тому числі − за незадовільним результатом щорічного оцінювання його діяльності за Статтею К25.8;
4) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
5) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;
6) порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, обумовлені Статтею К26.10, якщо ці обставини ним не усунуто.
7) його смерті. [81]
Рішення про дострокове припинення повноважень Народного депутата України приймається Народним Парламентом України за документально встановленими фактами. [81]
Стаття К30.15. Народний Парламент України працює сесійно. [82] Чергові сесії Парламенту починаються першого вівторка лютого, першого вівторка червня та першого вівторка жовтня кожного року і складаються з засідань постійних та інших комісій Народного Парламенту, а також пленарних засідань Народного Парламенту України і закінчуються після вирішення запланованого на сесію переліку питань. [83]
30.15.1. Сесії Народного Парламенту України за необхідністю можуть скликатися і проводитися у міжпленарний період.
30.15.2. Народний Парламент України збирається на першу (організаційну) сесію не пізніше ніж на чотирнадцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. [82]
30.15.3. Перше засідання новообраного Народного Парламенту України відкриває найстарший за віком народний депутат України. [82]
30.15.4. Засідання Народного Парламенту України проводяться відкрито. [84]
Стаття К30.16. Позачергові сесії Народного Парламенту України, із зазначенням запланованого на сесію переліку питань, скликаються Головою Народного Парламенту України за рішенням Сенату, на вимогу Президента України, або на вимогу не менш як 1/5 частини народних депутатів України від конституційного складу Парламенту. [83]
Стаття К30.17. Рішення Народного Парламенту України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. [84]
30.17.1. Голосування на засіданнях Народного Парламенту України здійснюється Народним депутатом України особисто і поіменно. [84]
30.17.2. Народний Парламент України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від його конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією або Регламентом. [91]
Стаття К30.18. Порядок роботи Народного Парламенту України встановлюється Конституцією України та погодженим з Сенатом Регламентом Народного Парламенту України. [82]
Стаття К30.19. Народний Парламент України створює з числа Народних депутатів України постійні комісії: [89]
– для ведення законопроектної роботи, попереднього розгляду і підготовки питань, що належать до відання Парламенту;
– для сприяння проведенню в життя законів України та інших, прийнятих Парламентом, рішень;
– для контролю законності в діяльності державних органів і організацій.
Затверджує голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комісій. [89]
Стаття К30.20. Народний Парламент України створює, коли визнає за необхідне, слідчі, ревізійні та інші комісії з будь-яких питань свого відання. [89]
30.20.1. Для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосували не менш як 1/5 частина від конституційного складу Народного Парламенту України. [89]
30.20.2. Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду. За висновками тимчасових слідчих комісій прокуратура відкриває провадження справ. [89]
30.20.3. Організація і порядок діяльності комісій Парламенту, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються Регламентом Народного Парламенту України.
Стаття К30.21. Народний Парламент України обирає із свого складу Голову Парламенту, Першого заступника і заступника Голови Парламенту та відкликає їх з цих посад. [88]
Стаття К30.22. До складу Президії Народного Парламенту України входять:
– Голова Парламенту і два його заступники;
– голови постійних комісій Парламенту.
30.22.1. Президію Народного Парламенту України очолює Голова Парламенту.
30.22.2. Для членів Президії Народного Парламенту України передбачено службове житло на час їх каденції.
30.22.3. Члени Президії Народного Парламенту України в своїх округах мають офіційних представників з оплатою праці з бюджету Парламенту.
Стаття К30.23. Президія Народного Парламенту України працює на постійній основі, є підзвітним Парламенту органом, який забезпечує організацію роботи Парламенту та здійснює інші повноваження в межах, передбачених Конституцією і законами України.
Стаття К30.24. Голова Народного Парламенту України: [88]
1) веде засідання Парламенту;
2) організовує роботу Парламенту, координує діяльність її органів;
3) підписує прийняті Парламентом акти;
4) скеровує закони на погодження Сенату України;
5) оприлюднює за своїм підписом закони, щодо яких Парламент отримав схвалення Сенату;
6) представляє Народний Парламент України у зносинах з іншими органами державного управління України та органами влади, чи управління інших держав;
7) координує співпрацю Постійної законотворчої асамблеї апарату Парламенту з постійними комісіями Парламенту.
Стаття К30.25. Голова Парламенту здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому Регламентом Народного Парламенту України. [88]
Стаття К30.26. Повноваження Парламенту припиняються у день відкриття першого засідання Народного Парламенту України нового скликання. [90]
Стаття К30.27. Повноваження Народного Парламенту України, що обраний на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Сенатом України повноважень Парламенту попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня його обрання. [90]
Стаття К30.28. Повноваження Парламенту не можуть бути достроково припинені Сенатом України в останні шість місяців строку повноважень Народного Парламенту України. [90]
Стаття К30.29. У разі оголошення указу Президента України (у відповідності з його повноваженнями) про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях – Народний Парламент України збирається на засідання у дводенний строк без скликання. [83]
Стаття К30.30. У разі закінчення строку повноважень Парламенту під час дії воєнного чи надзвичайного стану (якщо в цей період не було здійснено його розпуск) його повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Народного Парламенту України, обраного після скасування воєнного чи надзвичайного стану. [83]
Глава 31. Повноваження Народного Парламенту України
Стаття К31.1. Народний Парламент України правомочний розглядати і законодавчо вирішувати будь-яке питання, що не входить згідно з Конституцією до компетенції Президента, органів державної виконавчої чи судової служби, до компетенції місцевого самоврядування, а також не є таким, що вирішується виключно всеукраїнським референдумом. [85]
.Стаття К31.2. До виключного відання Народного Парламенту України належить: [85]
1) підготовка до референдуму питань, пов’язаних із зміною державних кордонів України;
2) визначення основних напрямів зовнішньої політики України;
3) затвердження найважливіших загальнодержавних програм і планів економічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони природи;
4) затвердження державного бюджету України і внесення змін до державного бюджету України;
5) здійснення контролю за ходом виконання загальнодержавних програм, планів і бюджету, а також затвердження звіту виконавчих органів про їх виконання;
6) заслуховування звітів органів, які вона утворює або обирає, а також посадових та службових осіб, яких вона призначає, обирає або затверджує;
7) здійснення законодавчого регулювання відносин:
– власності;
– підприємницької діяльності;
– соціального і культурного розвитку;
– державної митної політики;
– науково-технічної політики;
– бюджетної і кредитно-фінансової систем;
– системи оподаткування з питань, не врегульованих Конституцією;
– державної політики оплати праці і ціноутворення;
– державної політики охорони природи;
– державної політики використання і відтворення природних ресурсів України;
– інших відносин, які потребують законодавчого врегулювання;
8) затвердження програм охорони природи, національних програм ліквідації наслідків згубної для природи діяльності людини;
9) законодавче регулювання і контроль за забезпеченням конститу-ційних прав, свобод,і обов’язків і відповідальності громадян України;
10) визначення порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою України;
11) визначення загальних правових засад утворення і діяльності громадських об’єднань;
12) встановлення розміру доходів, що надходять на утворення державного бюджету України, а також формування субсидіарного бюджету підтримки проектів розвитку місцевих громад;
13) вирішення питань про відкриття дипломатичних представництв, консульств, представництв при міжнародних організаціях, торговельних представництв України;
14) ратифікація і денонсація міжнародних договорів України;
15) здійснення контролю за наданням Україною позик, економічної та іншої допомоги іноземним державам, а також за укладенням угод про державні позики і кредити, одержувані з іноземних джерел;
16) заснування державних нагород та встановлення почесних звань України;
17) встановлення військових звань, дипломатичних рангів, інших спеціальних звань і класних чинів;
18) накладення вето на укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України у разі, якщо вони суперечать Конституції та законам України; звернення до Департаменту конституційного нагляду України з пропозицією дати висновок про конституційність та законність зазначених актів;
19) скасування постанов Президії Парламенту, розпоряджень Голови Народного Парламенту України.
Стаття К31.3. Народний Парламент України не може розглядати питання своїх повноважень, своєї зарплатні, доплат та пільг. Вирішення цих питань здійснюється згідно Статей К16.5; К16.6.
Стаття К31.4. Необхідність законодавчого врегулювання відносин в державі ініціюють рядові суб’єкти правових відносин через народних депутатів та представницькі органи, які наділені правом законодавчої ініціативи, якщо ці відносини в межах конституційного правового поля не можуть бути врегульовані актами виконавчої влади.
Стаття К31.5. Право законодавчої ініціативи у Народному Парламенті України належить Сенату і його палатам, Президентові, Кабінету Міністрів, комісіям Народного Парламенту України та Народним депутатам України. [93]
31.5.1. Реалізація громадської законодавчої ініціативи може бути здійснена через Народного депутата, через комісії Народного Парламенту України.
Стаття К31.6. Законопроекти, визначені Сенатом, Президентом, або Прем’єр-Міністром України, як невідкладні,– розглядаються Народним Парламентом України позачергово. [93]
Стаття К31.7. Закон підписує Голова Народного Парламенту і невідкладно направляє його до Департаменту конституційного нагляду на експертну оцінку. [94]
31.7.1. Голова Сенату, протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону, при позитивній оцінці Департаменту Конституційного Нагляду щодо його відповідності Конституції, підписує цей закон та офіційно його оприлюднює, або повертає закон зі своїми вмотивованими пропозиціями до Народного Парламенту України для повторного розгляду. [94]
31.7.2. У разі якщо Сенат, протягом встановленого строку не повернув закон з позитивною оцінкою ДКН для повторного розгляду, закон вважається схваленим і має бути підписаний, офіційно оприлюднений і направлений відповідним виконавчим службам для керівництва. [94]
31.7.3. Якщо під час повторного розгляду закон з позитивною оцінкою ДКН буде знову прийнятий Народним Парламентом України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Голова Сенату України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. [94]
31.7.4. Закон набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення в Відомостях Народного Парламенту України. якщо інше не передбачено самим законом. [94]
31.7.5. Якщо за висновком ДКН закон не відповідає концептуальним засадам Конституції, то Народний Парламент має привести його у відповідність, або винести на черговий референдум пропозицію про зміну Конституції у відповідній частині.
Неврегульовані таким чином законодавчо відносини мають бути тимчасово врегульовані погодженим з ДКН Указом Сенату.
Глава 32. Президент України
Стаття К32.1. Президент України є Главою держави і Головнокомандувачем Збройних сил України. [102]
32.1.1. Президент України виступає від імені Української Держави і українського народу. [102]
32.1.2. Президент України є охоронцем держави − гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. [102]
Стаття К32.2. Президент України користується правом недоторканності на період виконання своїх повноважень. [105]
Стаття К32.3. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд. [103]
Стаття К32.4. Чергові вибори Президента України проводяться в термін, визначений Статтею К25.2 – К25.3 цієї Конституції.
Стаття К32.5. Балотуватися на пост Президента України має право громадянин України, не старший 65 років, який має вищу освіту, досконало володіє усною і письмовою українською мовою, проживає в Україні і є її громадянином від 24 серпня 1991 року, (або народжений в незалежній Україні і має громадянство України від народження) та не має родичів (включно до двоюрідних) за кордоном.
Стаття К32.6. Включення не менше трьох і не більше семи кандидатур в бюлетень для голосування для обрання Президента України здійснюється Спеціальною комісією, упорядкованою Сенатом України.
Стаття К32.7. Відбір кандидатів на пост Президента України здійснюється Конкурсною комісією у два етапи:
– перший етап – за попереднім розглядом поданих документів претендентів у кандидати на пост Президента без особистої участі претендентів;
– подані документи діючого Президента подаються до розгляду на другий етап без попереднього відбору;
– другий етап – за співбесідою з відібраними на першому етапі претендентами, обговоренням їх кандидатур на закритому засіданні комісії і наступним таємним рейтинговим голосуванням.
32.7.1. Претенденти в кандидати на посаду Президента України подають на Комісію:
– особисту заяву про намір балотуватися на посаду Президента України;
– автобіографію-анкету встановленого зразка;
– загальну оцінку міжнародної обстановки;
– власне бачення проблем у державі і її Збройних силах та основні принципи і програму діяльності відповідно до Президентських повноважень.
Стаття К32.8. Організація і проведення виборів Президента покладається на Центральну виборчу комісію та Сенат.
Стаття К32.9. Діючий Президент може підтвердити свої повноваження на другий термін лише через переобрання на альтернативній основі.
Стаття К32.10. Після обрання нового Президента, протягом до 60 діб здійснюється прийняття посади від попередника, яке завершується складанням повноважень попереднім і набуттям повноважень новообраним Президентом.
32.10.1. У разі дострокового припинення повноважень Президента України, його обов’язки до вступу на пост новообраного Президента покладаються на Премʼєр-Міністра України і Сенат.
32.10.2. Дострокові вибори наступного Президента України проводяться в період 60 (шістдесяти) днів з дня припинення повноважень попереднього.
32.10.3. Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.
32.10.4. У випадку, якщо залишок періоду повноважень від дня вступу на пост новообраного Президента менше двох років – після закінчення цього терміну ця особа має право балотуватися кандидатом на Президента України наступні два терміни.
Стаття К32.11. Новообраний Президент України вступає на пост з моменту складення присяги народові України на урочистому засіданні Народного Парламенту України, але не пізніше ніж через чотирнадцять днів після офіційного оголошення результатів виборів. [104]
32.11.1. Текст присяги Президента: «Я, (ім’я та прізвище), обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність народові України і зобов’язуюсь:
– діяти згідно з нормами Конституції і законів України;
– гарантувати верховенство права в державі;
– в своїй діяльності керуватися державними інтересами;
– усіма своїми справами зміцнювати і захищати суверенітет і цілісність Української Держави;
– дбати про добробут, права і свободи українського народу;
– підносити авторитет України у світі». [104]
32.11.2. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Верховного Суду України при цьому публічно попереджає, що порушення присяги тягне юридичну відповідальність.
Стаття К32.12. Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п’ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.
Стаття К32.13. Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, крім випадку, якщо Президент України був усунений з поста в порядку імпічменту чи через незадовільний результат щорічного опитування за Статтею К25.8 [105]
Стаття К32.14. Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. [108]
Стаття К32.15. Повноваження Президента України припиняються достроково у разі: [108]
1) відставки за власним бажанням;
2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
3) смерті;
4) усунення з поста в порядку імпічменту, чи за незадовільним результатом щорічного опитування за Статтею К25.8.
Стаття К32.16. Відставка Президента України за власним бажанням набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Народного Парламенту України. [109]
Стаття К32.17. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я має бути встановлена з дотриманням наступної процедури: [110]
– має бути подана заява Народного Парламенту до Верховного Суду про підтвердження факту неможливості виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;
– неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я має бути встановлена на засіданні Народного Парламенту України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України з додатком медичного висновку консиліуму лікарів вищої кваліфікації.
Стаття К32.18. Президент України може бути усунений з поста в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину всеукраїнським референдумом громадських депутатів за поданням Сенату, Генерального Прокурора, Народного Парламенту України. [111]
32.18.1. Процедурні питання усунення Президента України з поста в порядку імпічменту визначаються окремим конституційним законом.
Глава 33. Повноваження Президента України
Стаття К33.1. Головнокомандувач ЗСУ (Президент) діє в межах конституційних повноважень і підзвітний лише народу України. [106]
Стаття К33.2. Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. [106]
Стаття К33.3. Президент України: [106]
1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
2) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
3) приймає рішення про визнання іноземних держав;
4) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, а також приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
5) приймає рішення про надання громадянства України та його припинення, про надання притулку в Україні;
Стаття К33.4. Для здійснення своїх повноважень Головнокомандувач ЗСУ (Президент) утворює:
–Департамент Конституційного Нагляду (ДКН) Канцелярії президента, на який покладаються функції конституційного нагляду та тлумачення Конституції;
– Міністерство оборони України;
– Генеральний штаб ЗСУ та Військову розвідку при ньому;
– консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби Канцелярії Президента;
Стаття К33.5. Президент:
33.5.1. призначає на посади та звільняє з посад:
– заступника Головнокомандувача Збройних сил України – Міністра оборони України;
– міністра закордонних справ України;
– міністра з надзвичайних техногенних ситуацій та цивільної оборони.
− вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань.
33.5.2. Присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини; [106]
33.5.3. Нагороджує державними нагородами; встановлює Президентські відзнаки та нагороджує ними; [106]
Стаття К33.6. Як Головнокомандувач Збройних сил і Голова Ради національної безпеки і оборони України, здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави: [106]
33.6.1. у разі збройної агресії проти України приймає рішення про оголошення стану війни; [106]
33.6.2. приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, зовнішньої чи внутрішньої небезпеки державній незалежності України; [106]
33.6.3. приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної техногенної чи екологічної ситуації – з наступним затвердженням цих рішень Народним Парламентом України; [106]
Стаття К33.7. Звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Народного Парламенту України про безпекове внутрішнє і зовнішнє становище України; [106]
Стаття К33.8. У випадку спроб узурпації влади через фальсифікацію народного волевиявлення, чи спробою перевороту в інший спосіб; також у випадку системних порушень законності, які несуть загрозу національній безпеці чи загрозу незаконної зміни конституційного ладу в державі, після консультацій з Головою Сенату, Головами палат Сенату, Головою Народного Парламенту України, Премʼєр-міністром і Міністром держсектору економіки − за відсутності інших важелів повернення суспільних відносин в конституційне русло – Головнокомандувач ЗСУ (Президент) перебирає на себе владу і об’являє надзвичайний стан. В найкоротший термін усуваються загрози національній безпеці та їх причини і не більше, ніж через 18 місяців після об’явлення надзвичайного стану, за необхідності − проводяться вибори конституційних органів управління, яким протягом 60 днів Головнокомандувач ЗСУ (Президент) передає конституційні повноваження і скасовує надзвичайний стан.
Глава 34. Кабінет Міністрів України
Стаття К34.1. Кабінет Міністрів України є вищим виконавчим органом держави. [113]
До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України; Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр державного сектору економіки; віце-прем’єр-міністри; міністри. [114]
Стаття К34.2. Балотуватися на пост Премʼєр-міністра України має право громадянин України, не старший 60 років, який має вищу освіту, досконало володіє усною і письмовою українською мовою, проживає в Україні і є її громадянином від 24 серпня 1991 року, (або народжений в незалежній Україні і має громадянство України від народження) та не має родичів (включно до двоюрідних) за кордоном.
Стаття К34.3. Включення не менше трьох і не більше семи кандидатур в бюлетень для голосування для обрання Премʼєр-міністра України здійснюється Спеціальною комісією, упорядкованою Сенатом України.
Стаття К34.4. Формування Конкурсної комісії відбору кандидатур на посаду Премʼєр-міністра здійснюється у порядку і у відповідності до вимог Статті К28.4.
Стаття К34.5. Відбір кандидатів на посаду Премʼєр-міністра України здійснюється Конкурсною комісією у два етапи:
– перший етап – за попереднім розглядом поданих документів претендентів у кандидати на посаду Премʼєр-міністра без особистої участі претендентів;
– подані документи діючого Премʼєр-міністра подаються до розгляду на другий етап без попереднього відбору;
– другий етап – за співбесідою з відібраними на першому етапі претендентами, обговоренням їх кандидатур на закритому засіданні комісії і наступним таємним рейтинговим голосуванням.
34.5.1. Претенденти в кандидати на посаду Премʼєр-міністра України подають на Комісію:
– особисту заяву про намір балотуватися на посаду Премʼєр-міністра України;
– автобіографію-анкету встановленого зразка;
– загальну оцінку внутрішнього економічного стану, фінансів, соціального забезпечення народу;
– власне бачення вирішення державних проблем в основних сферах життєдіяльності людей, програму дій відповідно до урядових повноважень.
Стаття К34.6. Перший віце-прем’єр-міністр – міністр держсектору економіки призначається Сенатом України. [114]
Інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Сенатом України за поданням Прем’єр-міністра України.
Стаття К34.7. Прем’єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та державного плану економічного та соціального розвитку країни, схвалених Народним Парламентом України. [114]
34.7.1. Кабінет Міністрів України відповідальний перед народом і Сенатом, підконтрольний і підзвітний Народному Парламенту України у межах, передбачених цією Конституцією. [113]
34.7.2. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Сенату, чи Президента − виданих згідно їх конституційних повноважень. [113]
Стаття К34.8. Прем’єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Народному Парламенту України про свою відставку.
Стаття К34.9. Відставка Прем’єр-міністра України, або прийняття Народним Парламентом України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Сенат України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що визначені цією Конституцією. [115]
34.9.1. Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Народним Парламентом України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України. [115]
Глава 35. Повноваження Кабінету Міністрів України
Стаття К35.1. Кабінет Міністрів України: [116]
1) забезпечує економічну самостійність України, здійснення внутрішньої політики держави, виконання Конституції і законів України;
2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
4) разом з Сенатом розробляє і здійснює загальнодержавні перспективні програми і плани економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України та інвестиційні проекти і держзамовлення для їх реалізації;
5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону;
6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Парламентом Державного бюджету України;
7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, викорінення злочинності;
8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;
9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;
10) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші виконавчі органи Кабінету Міністрів;
11) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних виконавчих органів, які не входять до складу Кабінету Міністрів України;
12) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.
Стаття К35.2. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. [117]
Стаття К35.3. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України підписує Прем’єр-міністр України. [117]
Стаття К35.4. Делеговані державні повноваження в Автономній Республіці Крим, в областях, районах і містах– здійснюють виконавчі органи місцевих рад. [118]
Стаття К35.5. Особливості здійснення делегованих державних повноважень у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. [118]
Стаття К35.6. Контроль реалізації планів загальнодержавного розвитку в областях і районах здійснює Кабінет міністрів, у визначений ним спосіб.
РОЗДІЛ 10. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА
Глава 36. Бюджетна система
Стаття К36.1. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. [95]
Стаття К36.2. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків. [95]
Стаття К36.3. Бюджетна політика держави вибудовується на принципах закріплення за кожним рівнем врядування своєї бази формування дохідної частини бюджету, де розвиток цієї бази безпосередньо залежить від політики, яку повноважний проводити відповідний рівень врядування на своїй адміністративній території.
36.3.1. Податкові бази місцевого самоврядування визначаються статтями К27.5; К27.6; К27.16 Конституції.
36.3.2. Народ України (в особі держави) за базу оподаткування має прибуток підприємств базових галузей економіки, стратегічних підприємств та природних монополій (податок на прибуток).
Стаття К36.4. Додатковими джерелами надходжень до бюджету держави також є:
– митні збори з імпортерів;
– акцизні збори з підприємств торгівлі;
– внутрішні та зовнішні позики.
Стаття К36.5. Додатковими джерелами надходжень до бюджетів територіальних громад є:
– плата за користування землею та майном громади;
– дивіденди від підприємств, засновниками, чи співзасновниками яких є територіаьна громада;
– внутрішні позики;
– дотації, субвенції та субсидії вищих громадських об’єднань та держави.
Стаття К36.6. Позабюджетні фонди формуються з наступних джерел:
– цільові збори з фізичних та юридичних осіб;
– адміністративні стягнення.
Стаття К36.7. Комерційна діяльність виконавчих органів рад усіх рівнів в галузі реалізації ними управлінських функцій – заборонена.
Стаття К36.8. Для здійснення контролю за сплатою податків при виконавчих органах рад створюються податкові департаменти (інспекції).
Стаття К36.9. Планування бюджетних видатків здійснюється за принципами збалансованого фінансування програм розвитку різних напрямків життєдіяльності відповідних громад і держави в цілому.
Стаття К36.10. Позабюджетні кошти використовуються згідно з положеннями статуту громади.
Стаття К36.11. Держава забезпечує збалансованість зведеного бюджету України. [95] За проектами зведених бюджетів областей (в т.ч. міст з обласним статусом) Кабінет Міністрів передбачає в державному бюджеті обґрунтовані розміри дотацій, субвенцій, субсидій областям на збалансування бюджетів усіх рівнів.
Справедливі принципи збалансування бюджетів мають бути зафіксовані в затвердежному Положенні про збалансування бюджетів, як додатку до Статуту обласного обʼєднання територіальних громад.
Стаття К36.12. Звіти виконавчих органів управління про доходи і видатки Державного бюджету України та місцевих бюджетів за період від початку бюджетного року подаються до Парламенту і до відповідних місцевих рад щоквартально та широко і докладно оприлюднюються. [95]
36.12.1.Місцеві виконавчі органи подають звіти про виконання місцевих річних бюджетів до відповідних місцевих рад. [97]
Стаття К36.13. Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Народного Парламенту України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року. [96]
Стаття К36.14. Кабінет Міністрів України відповідно до закону публікує в державних ЗМІ і подає Народному Парламенту України письмовий звіт про його виконання і на спеціальному пленарному засіданні в Парламенті звітує перед народом про його виконання;
Стаття К36.15. Державний бюджет України затверджується щорічно Народним Парламентом України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період. [96]
Стаття К36.16. Контроль від імені Народного Парламенту України за надходженням коштів до Державного та обласних бюджетів України та їх використанням здійснює Рахункова палата. [98]
Глава 37. Банківська система
Стаття К37.1. Грошовою одиницею України є гривня. [99]
Всі операції товарообміну всередині держави здійснюються виключно в національній валюті.
Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією Національного банку України.
Стаття К37.2. Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. [100]
Стаття К37 3. Рада Національного Банку формується делегуванням своїх представників кожною палатою Сенату, Президентом, Кабінетом міністрів, Народним Парламентом, Наглядовими радами Зовнішекономбанку, Промінвестбанку, Агробанку, Асоціацією банків України, Українським союзом промисловців і підприємців, Асоціацією сільських виробників, Національною Академією наук.
Голову Національного Банку призначає Рада НБУ.
Голову НБУ та Регламент роботи Ради НБУ затверджує Сенат.
Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом. [100]
Стаття К37.4. Реалізація державної грошово-кредитної політики в державному (соціалістичному, загальнонародному) секторі економіки здійснюють «Промінвестбанк» та «Агробанк».
Стаття К37.5. Державний контроль балансу зовнішньої торгівлі здійснює «Зовнішекономбанк». Розрахунки за договорами міжнародної торгівлі всіма субʼєктами торгових відносин, здійснюються виключно через «Зовнішекономбанк».
37.5.1. Підприємства експортери, та підприємства імпортери крім свого розрахункового, відкривають в Зовнішньоекономічному банку транзитний рахунок, через який іноземна та національна валюти платників конвертуються при перетині кордону держави.
РОЗДІЛ 11. ВНУТРІШНЯ ПРАВООХОРОНА
Глава 38. Загальні засади
Стаття К38.1. До системи внутрішньої правоохорони належать: Прокуратура; Органи правосуддя, Департамент конституційного нагляду (ДКН), Міністерство внутрішніх справ (МВС).
Стаття К38.2. Принципи організації та повноваження підпорядкованих МВС слідчих і силових структур – Національного бюро розслідувань, Національної гвардії, Служби державної охорони, Поліції –обумовлюються погодженими з Сенатом окремими законами та статутами несення служби.
Стаття К38.3. Муніципальна міліція – підпорядкована Муніципальному обʼєднанню Територіальних громад структура, порядок формування і повноваження якої обумовлюються в Муніципальному Статуті та в погодженому Сенатом «Положенні про Муніципальну міліцію».
Стаття К38.4. Діяльність органів внутрішньої правоохорони підпадає під контроль Служби Безпеки України, Сенату і Парламенту.
Глава 39. Прокуратура
Стаття К39.1. Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: [121]
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина, фізичної чи юридичної особи або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
5) нагляд за додержанням прав і свобод людини, громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх службовими та посадовими особами.
6) нагляд за додержанням гарантій прав і свобод людини і громадянина, фізичної чи юридичної особи у їх взаємовідносинах.
Стаття К39.2. Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом. [123]
Стаття К39.3. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який обирається в порядку, обумовленому Статтею 25.2.3. Конституції, з-поміж мінімум двох (максимум – чотирьох – у випадку участі у виборах за власним бажанням діючого Генерального прокурора) кандидатур, поданих Вищою радою юстиції, з’їздом (пленумом) суддів та з’їздом (пленумом) адвокатів.
39.3.1. Генеральним прокурором України може бути обраний громадянин України, який має вищу правову освіту та стаж роботи в органах правопорядку, чи в судовій системі загалом не менше десяти років, і відповідає вимогам Статті К22.4.
39.3.2. Чинний Генеральний прокурор може балотуватися до виборів на черговий термін повноважень без обмежень, аж до звільнення за власним бажанням, чи до досягнення ним пенсійного віку.
39.3.3.Професійна діяльність Генерального прокурора України підпадає під обмеження, обумовлені Статтею К26.10.
Стаття К39.4. Сенат, Президент, чи Народний Парламент України можуть ініціювати процедуру імпічменту Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади у випадку вираження йому недовіри в результаті імпічменту.
Стаття К39.5. Генеральний прокурор України призначає на посаду, і звільняє Голову Державної аудиторської служби України − яка йому підпорядкована і підзвітна.
Стаття К39.6. Генеральний прокурор здійснює нагляд за дотриманням законності в роботі вищих органів управління і видає їм приписи у випадках порушення ними букви і духу Конституції та законів.
39.6.1. У випадку невиконання припису Генерального прокурора, він на свій розсуд передає матеріали про порушення до Верховного суду, Департаменту конституційного нагляду, до Народного Парламенту, Кабінету міністрів, Сенату чи Президента для реагування.
39.6.2. У випадках наявності ознак тяжкого злочину:
– зради державних інтересів;
– посягань на узурпацію державної влади;
– хабарництва;
– розтрати чи привласнення матеріальних цінностей;
– перевищення службових повноважень та ознак інших тяжких злочинів – ініціює процедуру імпічменту до порушників – службових осіб вищих органів управління.
Глава 40. Правосуддя
Стаття К40.1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. [124]
Стаття К40.2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. [124]
Стаття К40.3. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. [124] [127]
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів, а у визначених законом справах – суддею і двома засідателями, чи судом присяжних.[129]
40.3.1. Всі кримінальні справи, справи про спори з питань власності, інші справи, віднесені Законом «Про участь народу у правосудді» – здійснюються за участю не менше двох народних засідателів, чи судом присяжних.
40.3.2. Судом присяжних обовʼязково засуджуються тяжкі злочини, з вимогою обвинуваченням страти злочинця, чи вимогою довічного його увʼязнення; у випадку засудження за наявні злочини при відсутності речових доказів та свідчень; за непрямими доказами (в тому числі за поліграфом); а також у випадку вимоги підсудного та його захисту про засудження за сфальшованими доказами; а також в інших випадках − за висновком Вищої Ради юстиції.
Стаття К40.4. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і опираються на Конституцію України і на всі легітимні закони і легітимні підзаконні правові акти. Судові рішення є обов’язковими до виконання усіма суб’єктами правових відносин на всій території України. [124]
40.4.1. Неправосудне судове рішення є підставою притягнення судді до юридичної відповідальності після попереднього розгляду справи Вищою Радою юстиції.
Стаття К40.5. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. [125]
40.5.1. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.
40.5.2. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.
40.5.3. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.
40.5.4. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Стаття К40.6. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України та в бюджетах місцевих громад окремо визначаються видатки на утримання судів. [130]
40.6.1. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів, а також здійснення дисциплінарного провадження стосовно громадських суддів, розгляду скарг і прийняття рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності (чи представлення заяви до ради місцевої громади про їх звільнення) діє суддівське самоврядування. [130]
Стаття К40.7. Незалежність суддів гарантується Конституцією і законами України. [126]
40.7.1. Вплив на суддів при здійсненні ними правосуддя у будь-який спосіб забороняється. [126]
40.7.2. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. [129]
Стаття К40.8. Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.[127]
Стаття К40.9. Основними засадами судочинства є:[129]
1) законність – при цьому суддя має спиратися на закони, перевірені ним на відповідність вимогам Конституції України, фундаментальним принципам права, на легітимність і, у випадку їх невідповідності – звертатися до Департаменту конституційного нагляду за роз’ясненням;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) забезпечення доведеності вини;
4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
6) забезпечення обвинуваченому права на захист;
7) гласність судового процесу та його обов’язкове повне безперервне фіксування технічними засобами;
8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
9) обов’язковість рішень суду.
40.9.1. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.
40.9.2. За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Стаття К40.10. Професійна діяльність суддів підпадає під обмеження, обумовлені Статтею К26.10.
Стаття К40.11. На посаду Громадського судді може бути обраний на альтернативній основі громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як 7 років, проживає в Україні не менш як 18 років та досконало володіє усною і письмовою державною мовою.
Стаття К40.12. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.[127]
40.12.1. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом. [127]
Стаття К40.13. Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом і його професійна діяльність підпадає під обмеження, обумовлені Статтею К26.10.
Стаття К40.14. Суддя звільняється з посади у разі: [126]
1) закінчення строку, на який його обрано, чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
4) порушення суддею вимог щодо обмежень професійної діяльності, обумовлених Статтею К40.10;
5) порушення суддею присяги;
6) професійній невідповідності, встановленій в результаті розгляду скарг органами суддівського самоврядування, чи Вищою радою юстиції;
7) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
8) припинення його громадянства;
9) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
10) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
40.14.1. Громадський суддя звільняється з посади рішенням Громадської ради, на адміністративній території якої він діє. Громадська рада своїм рішенням на звільнене місце призначає нового громадського суддю, повноваження якого мають бути підтверджені на найближчих чергових виборах.
40.14.2. Повноваження судді припиняються у разі його смерті.
Стаття К40.15. Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей. [126]
40.15.1. Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, встановленому законом. [127]
Стаття К40.16. В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить: [131]
1) внесення подання до Сенату про затвердження ієрархії судів та створення апеляційних та спеціалізованих судів;
2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності інших видів діяльності з їх професійною діяльністю;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, прокурорів та розгляд скарг і прийняття рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, а також про їх звільнення.
4) внесення подання Президенту про непрофесійність рішень Департаменту конституційного нагляду, про перевищення ним повноважень чи інших порушень законності.
Стаття К40.17. Вища рада юстиції складається з двадцяти членів: [131]
– Народний Парламент України, Президент України, з’їзд (пленум) суддів України, з’їзд (пленум) адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають по три члени;
– всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів.
40.17.1. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою: Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України, Начальник Департаменту конституційного нагляду.
Стаття К40.18. Рішення всіх судів держави фіксуються в єдиному електронному реєстрі судових рішень у формі, зручній для їх пошуку за різними критеріями (назвою суду, прізвищем судді, реєстраційним номером, датою, заголовком, фабулою та інше) з метою забезпечення відкритості та прозорості судової системи, що сприятиме однаковому застосуванню закону всіма судами держави і посилить відповідальність суддів при створенні прецедентів.
Глава 41. Департамент конституційного нагляду
Стаття К41.1. Департамент конституційного нагляду (ДКН) України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. [147]
41.1.1. ДКН України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. [147]
41.1.2. ДКН України підконтрольний Сенату, Президенту, Вищій раді юстиції і Парламенту, кожен з яких має обгрунтоване право вето на його рішення.
Стаття К41.2. ДКН України складається з вісімнадцяти експертів. [148]
41.2.1. Третину персонального складу експертів ДКН призначає Сенат, третину – Президент з кандидатів, рекомендованих Вищою радою юстиції, а третину – Парламент за конкурсом з успішних практикуючих юристів.
41.2.2. Експертом ДКН України може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше як сім років, проживає в Україні в українському громадянстві протягом останніх вісімнадцяти років та досконало володіє усною і письмовою державною мовою.
41.2.3. Термін повноважень експерта ДКН обмежується терміном переобрання Президента, чи Парламенту.
41.2.4. Новообраний Президент, чи Парламент може продовжити подальше перебування на посаді експерта ДКН, призначеного своїм попередником.
41.2.5. Професійна діяльність експертів ДКН підпадає під обмеження, обумовлені Статті К26.10.
Стаття К41.3. Експерт ДКН звільняється з посади у разі:
1) ротації за рішенням Сенату;
2) досягнення ним шістдесяти п’яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
4) порушення ним вимог щодо обмежень професійної діяльності, обумовлених Статтею К41.2.5.
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) професійної невідповідності займаній посаді;
9) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
10) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Стаття К41.4. Начальник Департаменту конституційного нагляду призначається і звільняється Президентом України.
Стаття К41.5. Департамент конституційного нагляду:
– видає приписи гілкам влади про усунення порушень ними Конституції і контролює їх виконання;
– інформує Президента і Сенат про відповідність діяльності гілок влади нормам Конституції;
– розглядає конституційні ініціативи на відповідність їх букві і духові діючої Конституції, на їх підставі готує формулювання доповнень до Конституції і не пізніше, ніж за 180 діб до проведення Конституційного референдуму оприлюднює їх;
Стаття К41.6. Департамент конституційного нагляду України вирішує питання про конституційність (про відповідність Конституції України): [150]
– проектів законів та інших правових актів Сенату і Народного Парламенту України до постановки на голосування;
– проектів актів Президента України до їх вчинення;
– проектів актів Кабінету Міністрів України до їх прийняття;
Стаття К41.7. Департамент конституційного нагляду України здійснює офіційне тлумачення Конституції України та законів України за зверненнями:
− Сенату;
– Президента України;
– не менш як двадцяти п’яти Народних депутатів України;
– Верховного Суду України;
– Уповноваженого народу України з прав людини;
– суддів, які чинять правосуддя.
41.7.1. З питань, передбачених цією статтею, Департамент конституційного нагляду України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. [152]
Стаття К41.8. Департамент конституційного нагляду України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність положенням Конституції України міжнародних договорів України чинних, або тих що вносяться до Народного Парламенту України для надання згоди на їх обов’язковість. [151]
Стаття К41.9. За зверненням повноважних органів народовладдя України Департамент конституційного нагляду України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справ про усунення високопосадовців з поста в порядку імпічменту. [151]
Стаття К41.10. Закони та інші правові акти за рішенням Департаменту конституційного нагляду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України, або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. [152]
41.10.1. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Департаментом конституційного нагляду України рішення про їх неконституційність.
Стаття К41.11. Порядок організації і діяльності Департаменту конституційного нагляду України, процедура розгляду ним справ визначаються Регламентом, затвердженим Сенатом. [153]
РОЗДІЛ 12. ОСОБЛИВІ ПРОЦЕДУРНІ І УСТАНОВЧІ ПИТАННЯ
Глава 42. Внесення змін до Конституції України
Стаття К42.1. Проект змін до Конституції України може бути поданий до Департаменту конституційного нагляду (ДКН) України не менш як третиною Народних депутатів України від конституційного складу Народного Парламенту України, або Центральною виборчою комісією до здійснення реєстрації ініціативної групи щодо внесення змін до Конституції за народною ініціативою. [154]
Стаття К42.2. Проект змін до Конституції України може бути ініційований будь-яким громадянином, чи об’єднанням громадян України і поданий до ДКН України, якщо отримає підтримку не менш, як третини Народних депутатів України від конституційного складу Народного Парламенту України, або отримає підтримку місцевих рад (відповідно до умов Статтей К24.2 – К24.3), або підтримку виборців (відповідно до умов К24.4).
Стаття К42.3. Департамент конституційного нагляду України дає проекту експертний висновок відносно відсутності створення ним суперечностей і протиріч в діючій Конституції, після чого проект направляється ініціаторам для усунення цих недоліків, або Президенту для призначеня чергового, чи позачергового Конституційного референдуму.
Стаття К42.4. Конституція України не може бути прийнята, або змінена, якщо прийняття, або зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. [157]
Стаття К42.5. Проект змін до Конституції України, який був відхилений всенародним референдумом, може бути повторно поданий лише на наступний черговий конституційний референдум, але не раніше, ніж через два роки. [158]
Стаття К42.6. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. [157]
Стаття К42.7. Зміна соціального ладу в Україні може бути здійснена лише в напрямку розширення народовладдя і лише шляхом прийняття нової конституції після шестимісячного всебічного всенародного обговорення. [5] [22]
Глава 43. Прикінцеві положення
Стаття К43.1. Конституція України набуває чинності з дня її прийняття. [160]
Стаття К43.2. День прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України. [160]

Глава 44. Перехідні положення
44.1. З прийняттям Конституції України, на перехідний період (до 10 років), набувають статусу тимчасового державного контрольно-наглядового органу Всеукраїнський Штаб комітетів відродження (ВШКВ) України і його дорадча структура − Державно-громадська Соціально-економічна рада (ДГР), зформована з вчених і практиків державного управління. ВШКВ та утворені ним обласні штаби комітетів відродження України і комітети на всіх адміністративних рівнях держави, з прийняттям Конституції наділяються повноваженнями:
1. Спрямування процесів реалізації конституційних положень в державну практику;
2. Шляхом перевірки моральності, політичних переконань та фахової відповідності майбутніх державних службових і посадових осіб – сприяють кадровому наповненню управлінських органів держави дієздатними патріотами, відданими побудові держави на ідеї національного солідаризму.
3.Правом всебічного контролю за всіма діючими державними службами та органами місцевого самоврядування при переході до нового устрою;
4. Правом надання всебічної допомоги в структуруванні громадянського суспільства і здійснення контролю за формуванням і формалізацією територіальних громад згідно з новим законодавством;
5. Правом надання інтелектуальної, методичної, практичнної та іншої допомоги в розробці проектів статутів територіальних громад і їх обʼєднань.
6. Правом участі в організації районних та обласних об’єднань, їх представницьких та виконавчих структур, контроль виборчих процесів в представницьких органах та кадрових конкурсів у виконавчих структурах;
7. Правом організації:
− передачі всіх матеріальних цінностей і документації виконавчими струкурами чинними – новоствореним виконавчим структурам з одночасною інвентаризацією комунальних, державних, приватних та інших матеріальних і природних ресурсів громади і створенню повних відкритих реєстрів власності;
− проведення повного перепису населення в територіальних громадах усієї країни та створення всеохопного аналітичного відображення суспільства за різними критеріями розгляду – як у громадах, так і в державі.
− створення відкритих реєстрів виборців громади, та інших відкритих соціальних реєстрів.
8. Правом приймати міри припинення саботажу впровадженню нових принципів державного будівництва, (аж до відсторонення саботажників від займаних посад) і проведення слідства про наявність злочину.
44.1.1. Діяльність штабів комітетів відродження України підпадає під нагляд Сенату.
44.2. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України. Рішення про їх чинність приймають служби та інші державні установи, які на підставі Конституції і цих законів мають здійснювати свої повноваження, а також громадяни, фізичні і юридичні особи, які на їх підставі мають вчиняти правові дії.
44.3. Народний Парламент України, обраний після прийняття цієї Конституції здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією.
44.4. Кабінет Міністрів України формується відповідно до цієї Конституції протягом 45 днів після набуття чинності Народним Парламентом.
44.5. Районні та обласні ради, обрані до набуття чинності цією Конституцією, здійснюють визначені нею повноваження до сформування нового складу цих рад відповідно до Народної Конституції України.
Голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до вимог Народної Конституції України.
44.6. Процес адаптації попередніх правових актів держави до норм Народної Конституції України передбачає їх перегляд протягом до двох років.
44.7. Сенат України після набуття чинності Конституцією України протягом перехідного періоду (до 6 років) має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем’єр-міністра України укази з питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Народної Ради України.
Такий указ Сенату України діє до набрання чинності законом, прийнятим Народною Радою України з цих питань.
44.8. Редакційні правки тексту проекту Конституції допускаються без зміни їх смислового змісту і обнародуються в термін не пізніше, ніж за 30 днів до дня затвердження проекту Конституції референдумом.
44.9. Перехідні положення до розділу 4 (Глава 14):
Запобігаючи подальшому нарощуванню антагоністичних протистоянь в суспільстві, які можуть привести до нецивілізованих форм кривавого вирішення штучно створених соціальних проблем
що, в свою чергу, може потягти втрату державного суверенітету і державності, посилення чергового геноциду українців, розчленування і колонізацію нашої території недружніми державами,
Ми, Український народ, обʼявляємо амністію значній частині тіньових статків, їх легітимізації і здійснення державного захисту на умовах:
1) землі сільськогосподарського призначення, набуті за борговими розписками власників паїв формально повертаються в виключну (невідчужувану) загальнонародну власність і оформляються в оренду чинним тіньовим власникам – громадянам України на випробувальний термін 7 років з подальшим подовженням терміну оренди довічно з правом успадкування їх господарств нащадками;
2) залізниці не підлягають приватизації;
3) електрогенеруючі підприємства і електророзподільчі мережі безумовно повертаються в загальнонародну власність;
4) приватизовані газодобувні на нафтодобувні підприємства − переглядаються умови приватизації і приймаються рішення про умови реприватизації, чи амністії і легітимізації;
5) газорозподільчі і електророзподільчі мережі безумовно повертаються в загальнонародну і комунальну власність;
6) Гірничодобувні підприємства – переглядаються умови приватизації і приймаються рішення про умови реприватизації, чи амністії і легітимізації;
7) кораблі цивільного призначення − переглядаються умови приватизації і приймаються рішення про умови реприватизації, чи амністії і легітимізації;
8) підприємства базових галузей економіки стратегічного значення − переглядаються умови приватизації і приймаються рішення про умови реприватизації і повної, чи часткової амністії і легітимізації;
9) діючі нові виробничі підприємства всіх галузей економіки, а також капітали, повернені з-за кордону і вкладені в економіку у відповідності з державним замовленням − підлягають безумовній амністії, легалізації і державному захисту.
10) Список підприємств, що підлягають амністії може бути поповнений за ініціативою будь-якої із сторін.
11) Узгодження і виконання умов пропонованих перехідних положень мають бути здійснені на протязі 2 (двох) років. Після вичерпання вказаного терміну розпочинається міжнародне судове і кримінальне переслідування злочинців, винних у незаконному привласненні народних багатств і добровільному неповерненню їх народу України.
44.10. Перехідні положення до Глави 25
Конституція вступає в силу (набуває чинності) після підтвердження актом ЦВК про прийняття Конституції Всенародним референдумом, але не пізніше, ніж через 15 днів від дня голосування.
Від дня прийняття Конституції Народовладдя України починається відлік виборчої кампанії.
1). Через 8-9 тижнів від початку виборчої кампанії − обираються:
– громадські депутати базових територіальних громад* на 4 роки;
− громадські судді базових суддівських округів* на 3 роки;
− Народні депутати до Парламенту* на 3 роки;
2). Через 2-4 тижні після попередніх виборів – обираються:
− Президент* на 2 роки і Генеральний прокурор* на 1 рік;
− депутати обласної ради** і місцеві прокурори** на 2 роки;
− сенатори (по 4 від області)**: 1/3 на термін 4 роки (з наступною каденцією 4 роки); + 1/3 на термін 5 років (з наступною каденцією 5 років); + 1/3 на термін 6 років. Повний перехід сенату на дворічну ротацію з 6-річною каденцією відбудеться через 10 років після перших виборів.
*) Вільні вибори, на основі загального рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
**) Обрання за конституцією від імені громадян здійснюють громадські депутати місцевих рад − одночасно по всій країні, в сесійній залі, іменними бюлетенями.
Після завершення скорочених перехідних каденцій всі представники народу в державній системі управління на всіх адміністративних рівнях обираються на 4 роки, а сенатори − на 6 років з ротацією 1/3 що два роки.
44.11. Перехідні положення до глави 10
Після прийняття Конституції:
1. За термін до 6 місяців на конкурсній основі розробляються тимчасові програми з усіх шкільних предметів викладання;
2. Протягом двох років колективами авторів здійснюється розробка, а державою випуск підручників за програмою обов’язкової середньої освіти. Одночасно систематично здійснюються інтернет-розсилки методичних матеріалів по предметах і класах для вчителів і учнів;
3. По ходу освоєння нових програм здійснюється їх обговорення і коригування.
4. Для вчителів, які не володіють (або погано володіють) фаховою українською мовою, чи мовою викладання в школах національних меншин здійснюються заходи по підвищенню їх мовної кваліфікації.
5. Всі названі заходи здійснюються волонтерами та коштом держави.
6. Протягом перших 6 років переходу на усталену програму обов’язкової середньої освіти вчителям виплачується 20% надбавка до основної заробітної плати на самоосвіту, чи відвідування курсів підвищення мовної чи професійної кваліфікації в неробочі години.
7.Заробітна плата вчителя визначається, виходячи з навантаження 18 академічних годин на тиждень. (Одна академічна година дорівнює 45 хвилин).
8.Нормальне наповнення класів учнями – 20 осіб; максимальне – 25 осіб. При чисельності в школі учнів одної степені більше двадцяти пʼяти – мінімальне наповнення класів складає 13 душ.
9. Запроваджується інтернет-навчання для учнів і підвищення кваліфікації учителів.
10. Особливого значення держава надає розвиткові дошкільної освіти, як основи розвитку інтелекту і характеру людини.
44.12. Перехідні положення до глави 12
Після прийняття Конституції:
Мережа поліклінік реорганізовується в Державну медичну страхову компанію, які на першому етапі продовжують працювати в традиційному режимі, крім того, організуються нові відділи.
Профілактичний відділ:
– започатковує і здійснює обов’язкові профілактичні огляди за ознакою виробництв і професій, також за місцем проживання своїх клієнтів;
– збирає персоніфіковану статистику про стан здоров’я, планує періодичність і об’єми профілактичних оглядів своїх клієнтів;
– здійснює атестацію робочих місць шкідливих і небезпечних виробництв;
– спрямовує роботу санітарно-епідемічної служби;
Контрольно-діагностичний відділ:
– здійснює діагностику хвороб, обирає лікувальний заклад стаціонарного лікування і лікаря в ньому, забезпечує клієнта лікувальними засобами, контролює процес лікування, визначає ефективність лікування на час його завершення.
Центральний науково-адміністративний відділ:
– створює функціональну структуру Державної медичної страхової компанії (МСК) та типову функціональну структуру її територіальних відділень;
– розробляє типові договори МСК з стаціонарними лікувальними закладами (центрами, інститутами, санаторіями і т.д.) будь-яких форм власності на умовах оплати лікування двома платежами – оплатою за лікування і доплатою за успішність лікування;
– організовує мережу профільних лабораторій;
– опрацьовує медичну статистику захворювань минулих періодів та поточну для розрахунку актуаріями страхових тарифів різних видів страхових послуг;
– організовує співпрацю з фондом соціального страхування;
– розробляє проекти законів про страхову медицину, про стаціонарне та санаторно- курортне лікування, про фармацію і т д.
– приймає участь в розробці комплексної Державної програми оздоровлення нації.
44.13. Перехідні положення до глави 27, Стаття К27.4.
Типовий Статут територіальної громади приймається за основу разом з Народною Конституцією України референдумом і перші виборні органи місцевого самоврядування мають формуватися за Типовим Статутом і керуватися ним до прийняття свого Статуту.
44.14. Перехідні положення до Глави 36
Після прийняття Конституції:
1. Податки, рентні платежі, та платежі з інших джерел наповнення бюджетів усіх рівнів здійснюються у відповідності до вимог Народної Конституції України.
2.На підставі щомісячної звітності до Кабінету міністрів про наповнення бюджетів усіх рівнів, утворена на перехідний період Державно-громадська Соціально-економічна рада (ДГР) України в ручному режимі здійснює збалансування бюджетів усіх рівнів через обов’язкові міжбюджетні інвестиції програм розвитку держави і місцевих громад і одночасно виробляє стабільні механізми збалансування інтересів розвитку держави і місцевих громад.
3.На підставі набутого досвіду Державно-громадська Соціально-економічна рада (ДГР) готує замовлення на розробку проектів законів, постанов Кабінету міністрів та проектів необхідних підзаконних актів.
4.Правове забезпечення цього процесу своїми Указами здійснює Сенат України.
44.15. Сенат України, після набуття чинності Народною Конституцією України протягом 6 років перехідного періоду має право видавати схвалені Народною Радою України і скріплені підписом Голови Народної Ради укази про перехідні положення до тих розділів Конституції, які не можуть бути введені в дію з набуттям чинності Конституцією. Такі перехідні положення можуть мати термін дії до 2х років.

http://grom-kozak.16mb.com/22-12-