АМНІСТІЯ ЗЛОЧИННИМ СТАТКАМ, ЯК ВИХІД З ТУПИКА

В ряду провідних факторів, які унеможливлюють вихід із затяжної системної кризи є один з наслідків пограбування держави, а саме – страх, породжений шаткістю правового становища грабіжників.

Злочинці від вседозволеності і безкарності в ражі грабежу так наслідили нелегітимністю «приватизації», що це можна кваліфікувати, як злочинне привласнення народного добра, що дає нам достатньо правових підстав до повернення в правове поле і конфіскації награбованого.

Грабіжники, усвідомлюючи себе злочинцями, через страх втрати награбованого в результаті конфіскації, реприватизації, націоналізації, помсти – не вкладають капітал в розвиток української економіки.
Цим людям страшно жити в пограбованій країні, тому вони вивозять за кордон награбовані капітали, щоб жити в благополучних державах за рахунок депозитів, або інвестицій в чужу економіку − де гарантовано матимуть джерело добробуту, захист і спокій.

Як злочинець-комірник, щоб уникнути кримінальної кари за крадіжку, підпалює комору,− так олігархат, незалежно від «північно-східної», чи «західної» орієнтації, свідомо здійснює повне знищення залишків нашої економіки і, як наслідок, здійснює ліквідацію нашої державності, щоб убезпечити свій нелегітимно нажитий капітал від загрози націоналізації.
Немає держави – немає її ні як позивача, ні як відповідача.
А бездержавний народ – безправне, безпорадне стадо рабів.

У випадку досить широкої амністії нелегітимних надбань – у нас відкриються умови для внутрішніх інвестицій і розвитку економіки вітчизняним великим бізнесом. Закордонні інвестиції – це одна із форм колонізації. Ми маємо запобігти «рокіровці» вітчизняних і зарубіжних капіталів і зберегти суверенітет держави.

Краща перемога із потенційного ворога зробити друга і отримати сприятливі умови для розвитку, ніж з потенційного друга зробити ворога – і отримати криваву війну, як це нам уже влаштували єфремови-януковичі та як на одному з ток-шоу нам громадянську війну, як невідворотну, вже «передбачив» О. Вілкул (не треба бути Вангою, щоб «уясновидіти» те, що самі вже намагаються розпалити нам на сході країни).

На початковому етапі, в межах, що не суперечать новій державній системі − ми пропонуємо амністію і державний захист статкам, багатих людей, здобутим без тяжких злочинів. В перехідний період ці статки мають використовуватися власниками за державним замовленням на виконання програми відродження економіки і соціальної інфраструктури країни. Капітали мають бути повернені з офшорів на батьківщину і вкладені за держзамовленням в національну економіку з легітимізацією, збереженням і захистом їх за чинним власником. В протилежному випадку – міжнародне переслідування, суди, втрата всього і тюрма.

Ці умови вже прописані в перехідних положеннях до 6-ї редакції проекту Народної Конституції.

Для того, щоб наш рух міг досягти своєї мети безкровно – ми пропонуємо систему влади, яка прийнятна для всіх притомних прошарків суспільства, − це система національного солідаризму, за якою живе вся західна Європа.
В ній мирно співіснують на благо всім капіталізм і соціалізм. В державі солідаризму можна все, крім злочину. В справи чесних, совісних людей держава не втручається, злочинцям же вона відбиває руки.

Член Ради Конгресу Громадських Обʼєднань України Володимир Степаненко.

Витяг з 6-ї редакції
проекту Народної Конституції УНР для обговорення:

35.7. Перехідні положення до розділу 2 (Константи 2.7-2.9):

Запобігаючи подальшому нарощуванню антагоністичних протистоянь в суспільстві, які можуть привести до силового вирішення штучно створених соціальних проблем
що, в свою чергу, може потягти втрату державного суверенітету і державності, посилення чергового геноциду українців, розчленування і колонізацію нашої території недружніми державами,

Ми, Український народ, обʼявляємо амністію значній частині злочинно набутої загальнонародної власності, її легітимізації і державного захисту на умовах:

1) землі сільськогосподарського призначення, набуті за борговими розписками власників паїв формально повертаються в конституційну виключну (невідчужувану) загальнонародну власність і оформляються в довічну оренду чинним фіктивним власникам – громадянам України з правом успадкування їх нащадками;

2) залізниці не підлягають приватизації;

3) електрогенеруючі підприємства і електророзподільчі мережі безумовно повертаються в загальнонародну власність;

4) приватизовані газодобувні на нафтодобувні підприємства − переглядаються умови приватизації і приймаються рішення про умови реприватизації, чи легітимізації;

5) газорозподільчі мережі безумовно повертаються в загальнонародну і комунальну власність;

6) Шахти, карʼєри – переглядаються умови приватизації і приймаються рішення про умови реприватизації, чи легітимізації;

7) кораблі цивільного призначення − переглядаються умови приватизації і приймаються рішення про умови реприватизації, чи легітимізації;

8) підприємства базових галузей економіки стратегічного значення − переглядаються умови приватизації і приймаються рішення про умови реприватизації, чи легітимізації;

9) діючі нові виробничі підприємства всіх галузей економіки, а також капітали, повернені з-за кордону і вкладені у відповідності з державним замовленням − підлягають безумовній легалізації і державному захисту.

10) Список підприємств, що підлягають амністії може бути поповнений за ініціативою будь-якої із сторін.

11) Узгодження і виконання умов пропонованих перехідних положень мають бути здійснені на протязі 2 (двох) років. Після вичерпання вказаного терміну розпочинається міжнародне кримінальне переслідування злочинців, винних у незаконному привласненні народних багатств і неповерненню їх народу України.

Редактор проекту НК УНР          Володимир Степаненко.